Вітаю вас на сайті солодкої поезії!
Мене звуть Ануш Бегларян. Я перекладачка, натхненна віршами, мовами, музикою, чарівництвом і романтикою. Вирішила створити особисту сторінку, щоб мати можливість ділитися своїм внутрішнім світом, дарувати вам естетичну насолоду і надавати допомогу в перекладі.
Вірші – це щось таємниче, потаємне. Я вірю, вони народжуються на стику того, що всередині нас і того, що вище нас. У кожної людини є здатність, якій настає час розкритися. Напевно, це і є шляхом до щастя.
Я народилась у Вірменії в сім’ї, де навчанню приділялося велике значення. З дитинства ми з братом чули від мами цікаві казки, вірші, пісні в період, коли країна переживала дуже скрутні часи. Я відразу ж вчила вірші напам’ять, повторюючи за братом. Також мені з дитинства дуже подобається музика.
З трьох років живу в Україні. Так само полюбила українську та російську мови, літератури. Потім у дитячому садку – англійську, і настільки, що вирішила зв’язати життя з цією мовою. Школа була саме з англійським нахилом. Будучи дитиною іноді писала вірші про батьківщину, природу на українській, рідше – на англійській мові. Чомусь завжди глибокі думки легко викладалися саме в письмовій формі. І хоча я з відзнакою закінчила музичну школу по класу фортепіано і мала багатообіцяючі досягнення в музиці, все ж філологія в мені перемогла. Я вступила на факультет іноземних мов. Спочатку не було чіткого знання, де саме я буду використовувати мови. Але професія сама знаходить людину.
Одного разу брат (зараз він дитячий лікар) під час своєї інтернатури в Києві сказав, що знайшов для себе додаткову роботу веб-програмістом в бюро перекладів. Згодом в бюро дізналися про мене, тоді ще студентку 4-го курсу ін-язу. Рік по тому вирішили вислати мені тестове завдання – переклад передмови до книги і переклад вірша. Здавалося, що я не готова, що не маю досвіду. Над віршем я просиділа рівно добу і ні про що інше думати не могла. В голові народжувалося безліч думок, слова грали в мені римою. Здавалося, ніби я створюю витвір мистецтва, як художник або скульптор. Лягла спати аж під ранок, але мені сподобалося, було круто. На наступний день дізналася, що результатом дуже задоволені, і що я прийнята в Міжнародний центр перекладів “Майвік Солюшнс”. Пізніше було ще кілька творчих завдань. А після університету я приступила до постійної роботи з перекладачами та клієнтами – переклади, редактура, управління замовленнями.
Зараз, після деяких подій, я зрозуміла: що б я не робила, все вело мене до цього, я остаточно відкрилася внутрішньому прагненню і займаюся улюбленою справою. Звичайно, музика, як найвідданіший друг, зі мною і в сонце, і в дощ. В майбутньому думаю перекладати пісні, а може й писати їх. Хочеться працювати у всіх сферах одночасно, також з французькою, вірменською мовами.
Реалізувати таке майбутнє непросто, але, мабуть, приємно.
Слідкуйте за оновленнями сайту, коментуйте, діліться інформацією. Смачного вам проведення часу на poèmebonbon!