Тихенько

Published No Comments on Тихенько

Ніч – час зародження мрійливих думок. Вночі ми такі, які є. Ми говоримо мовою серця і чекаємо, щоб серед тиші хтось нас почув. Ми прощаємося з черговим днем з надією на кращий завтрашній. А поки, хай ніч буде спокійною, а сни солодкими…

Тихенько…бо вже пізній час,
Ніхто уже не думає про нас,
Лиш жаби дико квакають в воді,
Свій шлях перебираючи в пітьмі.

Тихенько…бо вже місто спить,
Лиш де-не-де вогонь горить,
Запалює обвітрені серця,
Тих, хто мандрує без кінця.


Anush Beglaryan, translator, author of PoèmeBonbon - Translation of Poems

Ануш Бегларян, перекладачка, авторка PoèmeBonbon - Переклад віршів


Leave a Reply