Коли я прочитала цей вірш, мені здалося, що він дуже складний для перекладу. Насправді ж, він такий живий та атмосферний, що аж захоплює подих, і хочеться зануритись у його глибини й відчути те саме, що відчував автор при його написанні. А коли настрій не найкращий, і здається, що нічого не вдається, варто лише взятися за переклад такої поезії, і вмить відкриється щось магічне, подібне на почуття таємничих героїв.
Вони навіть можуть жити в різних містах,
і в своїх розмовах не торкатися головного,
але ті слова, які він їй пише в листах,
вона читає так, ніби їх не було до нього.
І коли вона не отримує від нього листів,
і починає нити і рахувати втрати,
вона ненавидить все, що він їй говорив,
себто, ненавидить взагалі усе, що може згадати.
І коли він відкриває світ, ніби верстак,
пристосовуючи його до любові своєї,
все, що він робить, він робить щоразу так,
аби вона розуміла, що він це робить для неї.
Тому що для нього найгіршим з усіх терзань,
миттю, коли починались усі його біди,
завжди було проводжати її на нічний вокзал,
до останнього сподіваючись, що вона не поїде.
І тому він хоче просто бути з нею цієї зими,
класти їй на подушку зібрані метеорити,
і спати з нею так, як пси сплять із дітьми –
щоби зігріти і щоби не розбудити.
І він говорить – хай буде так, хай буде без таємниць.
Хай буде так, – погоджується вона, рахуючи заметілі.
Мова їм потрібна лише для того, аби не наговорити дурниць.
Весело працює волинка серця в гарячому тілі.
Сергій Жадан
They can live in different cities,
Even missing all the point in talks,
But the words he writes to her in letters
Seem to her like never read before, like first.
When she doesn’t get his letters
Crying, counting what she’s lost,
She hates everything he said, so that is
All she can remember, every word.
When he opens the world like a workbench
As though shaping it under his love,
All he’s doing for her, all his efforts
Make her know she means all in his life.
Because seeing her off to the station at night
And expecting she’d stay after all
Was the worst of the torments he had in his heart,
Heavy moment of dangerous woes.
So this winter he wants to be near her,
Sleep with her like a dog with a child,
Put the meteorites on her pillow –
Guard her dreams, warm her up for the night.
And he says, ‘let it be with no secret, be honest’.
Counting blizzards, she says, ‘let it be’.
Only words can protect them from cloudy nonsense,
Playing heart in the body is vivid and free.
Переклад Ануш Бегларян
Дякую. Переклад чудовий, неймовірно чуттєвий. Ви – талант!
Дякую, приємно <3